Тема масового знесення старих панельних і цегляних хрущовок знову вийшла на порядок денний. Йдеться про будинки, зведені переважно у 1950-1960-х роках, які вже вичерпали свій нормативний ресурс експлуатації. Для мільйонів українців, які живуть у таких квартирах, головне питання просте: а що буде з їхнім житлом і чи отримають вони щось натомість.
Суть ініціативи, яку обговорюють профільні відомства і забудовники, полягає в тому, щоб не ремонтувати зношені споруди, а зносити їх і будувати на цьому місці сучасні багатоповерхівки. Старі хрущовки не витримують сьогоднішніх норм енергоефективності, мають зношені комунікації та часто небезпечні балкони й перекриття. Утримувати їх стає дорожче, ніж звести нове.
Що пропонують власникам квартир
Ключовий момент у будь-якій програмі реновації - це доля мешканців. Власникам квартир у будинках, які йдуть під знесення, як правило, пропонують один із двох варіантів. Перший - переселення у рівноцінне житло (або в новий будинок, зведений на тому самому місці, або в іншу квартиру у тому ж районі). Другий - грошова компенсація за ринковою вартістю метрів.
Найбільше питань завжди викликає саме розмір компенсації та принцип «метр в метр». Власників найчастіше цікавить: чи дадуть стільки ж квадратних метрів, чи доплатять за те, що нове житло дорожче за старе. У світовій практиці зазвичай діє правило, за яким площа нового житла не може бути меншою за стару, а самі мешканці не повинні доплачувати за квадратні метри, які їм надають натомість.
Хто ухвалює рішення про знесення
Рішення про те, що конкретний будинок аварійний або підлягає знесенню, ухвалюють не самі забудовники, а спеціальні комісії на рівні місцевої влади. Вони оцінюють технічний стан споруди. Але знести житловий будинок, де є зареєстровані власники, без їхньої згоди юридично неможливо - це і захищає людей від свавілля.
Практика показує, що найскладніше домовитися саме з мешканцями. Частина погоджується на переселення одразу, частина вимагає більших метражів чи доплат. Тому реальні проєкти знесення хрущовок в Україні поки рухаються повільно і переважно там, де девелопери бачать високу ринкову вартість ділянки - у великих містах неподалік центру.
Чому про це знову заговорили
Одна з причин актуальності теми - війна та її наслідки для житлового фонду. Тисячі будинків пошкоджені або зруйновані, а держава шукає способи швидко забезпечити людей житлом. У цьому контексті старі хрущовки, які вже відслужили своє, розглядають як резерв територій під нові проєкти соціального та комерційного житла.
Ще один фактор - банальний знос. Хрущовки будували як тимчасове житло з розрахунком на 25-30 років експлуатації, а стоять вони вже понад 60. Частина таких будинків досі не має навіть ліфтів, а інженерні мережі зношені настільки, що аварії трапляються що опалювального сезону.
Раніше портал Знай повідомляв, оренда в Україні зрівнялась з Барселоною: скільки зарплати з'їдає квартира.
Також наш портал інформував, квартира оформлена на дитину: чиї дані податкова вимагає в звітності.
