Удень 10 листопада жителі Дніпра почули серію вибухів, які збіглися в часі з оголошенням найвищого - червоного - рівня повітряної тривоги. За попередньою інформацією, у небі над містом могла працювати протиповітряна оборона, однак офіційного підтвердження цього на момент публікації не було.
Перші повідомлення про вибухи почали надходити близько 13:41. Їм передували попередження моніторингових каналів про загрозу атаки безпілотників. Саме ці сигнали й змусили мешканців сховатися в укриттях ще до того, як пролунали перші звуки вибухів.
Що казали в Повітряних силах про рух дронів
У Повітряних силах ЗС України інформували про переміщення реактивних безпілотників поблизу Дніпра та в напрямку Полтавщини. Військові, зокрема, повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися північніше Дніпра курсом на захід у напрямку Кременчука, а також про дрони, що йшли з півночі Дніпропетровщини на Полтавщину в районі населеного пункту Кобеляки.
Реактивні дрони - це значно швидші повітряні цілі, ніж звичні «шахеди», тому час реакції систем ППО й населення суттєво скорочується. Саме через таку швидкість у місті й оголошували червоний рівень тривоги, коли загроза є безпосередньою.
Скільки тривала тривога
За повідомленням моніторингового каналу «Сирена. Дніпро», червоний рівень повітряної тривоги через ракетно-дронову загрозу оголосили о 13:28. Мешканців закликали негайно пройти до укриттів. Відбій дали о 13:48, тож небезпека тривала близько 20 хвилин.
Чи є наслідки вибухів
Станом на момент публікації офіційної інформації про можливі влучання, руйнування, пошкодження інфраструктури чи постраждалих у Дніпрі не оприлюднювали. Обставини вибухів та їхніх наслідків уточнюються, і мешканцям радять слідкувати за повідомленнями офіційних джерел.
Нагадуємо: під час повітряної тривоги не варто перебувати поруч із вікнами, знімати роботу ППО чи пересуватися вулицями без потреби. Найбезпечніше місце - найближче укриття.
Раніше портал Знай повідомляв, дніпро лишився без світла й тепла: чому підстанції не можна сховати під землю.
