До лабораторії Дніпровської політехніки колекціонер приніс на перевірку старий радянський годинник. Дозиметр одразу відреагував гучним тріском: прилад зафіксував перевищення природного радіаційного фону у 20 разів. Про це повідомляє Суспільне.
«Фонити» такі екземпляри можуть через технологію, яку масово застосовували в СРСР у середині минулого століття. Щоб стрілки та цифри на циферблаті світилися в темряві, на них наносили світломасу із солями радію-226. Радій розпадається і випромінює альфа-частинки, тож навіть через десятиліття годинник лишається джерелом випромінювання.
Чим небезпечний такий годинник
Головна небезпека — не в короткому контакті, а в регулярному носінні. Якщо годинник постійно лежить на зап'ясті або біля ліжка, опромінення діє на організм щодня. Найбільше ризикують ті, хто розбирає чи реставрує такі механізми: пил зі світломаси може потрапити всередину, а це значно небезпечніше за зовнішній фон.
Окремо фахівці радять оглядати не лише годинники, а й старі авіаційні прилади, компаси та інші пристрої зі світлими шкалами — їх також покривали радієвою світломасою. У випадку з дніпровською знахідкою перевищення зафіксували безпосередньо в лабораторії під час перевірки предмета колекціонера.
Що робити, якщо знайшли такий годинник
Якщо вдома опинився старий механічний годинник зі світним циферблатом, його варто перевірити, але робити це треба обережно:
- не відкривайте корпус і не торкайтеся циферблата голими руками;
- не намагайтеся зчистити чи змити світломасу;
- зберігайте предмет у герметичному пакеті або контейнері подалі від місць сну;
- не носіть такий годинник щодня — короткочасна перевірка безпечніша за постійний контакт.
Точний рівень випромінювання допоможуть виміряти у профільній лабораторії, куди можна звернутися з підозрілим предметом. У Дніпрі таку перевірку, зокрема, проводять фахівці Дніпровської політехніки.
Раніше портал Знай повідомляв, потяги через Дніпро затримуються до 3 годин 15 хвилин.
Також наш портал інформував, Київ, Харків, Одеса та Дніпро можуть залишитися без тепла взимку.
